Найбільш документована війна: етика і практика міжнародної співпраці

Разом із досвідом російського повномасштабного вторгнення, для багатьох українців й українок посилились досвіди міжнародних контактів — дзвінки та повідомлення зі словами підтримки, запрошення та поїздки за кордон, організація волонтерської допомоги, широка медійна увага тощо. Транскордонний вимір отримала і вимушена міграція.

Документування війни також від самого початку набуло міжнародного виміру. Активізувались уже наявні професійні співпраці та приватні дружби з пропозиціями підтримки та організації проєктів. Дедалі частіше почали виникати нові ситуативні знайомства та спільні тривалі ініціативи, з’являтись нові програми підтримки, можливості грантового фінансування та збори спільнокошту, а також організовуватись поїздки в експедиції, в яких документування поєдналось з волонтерством. З'явилися нові інституції, цифрові середовища, публікації в медіа й академічних видавництвах.

Спільну роботу зі документування та створення архівів війни супроводжує низка викликів та можливостей на всіх рівнях — від практичної роботи з документування до побудови візій майбутнього.

• Передусім міжнародні співпраці означають виклики мобільності. Хто може приїхати в Україну і хто може виїхати за її межі? Як відбувається переміщення всередині країни? Які експедиції можливі в зоні бойових дій чи на деокупованих територіях?
• Міжнародні співпраці стосуються узгодження різних правових і адміністративних рамок. Як функціонує збереження і трансфер даних з урахуванням GDPR? Як міжнародне кримінальне право може використовувати зібрані свідчення? Як українські проєкти можуть подаватись на гранти в інших країнах? Із якими викликами проєкти стикаються при міжнародному трансфері коштів?
• Міжнародні співпраці проблематизують творення знання. Які виклики та можливості відкриває емоційна (не-)заангажованість учасників/ць? Якою є епістемологічна цінність емоцій учасників/ць? Хто приймає рішення у таких проєктах? Якою мовою вони послуговуються? Кому належать результати цієї роботи?
• Зрештою, міжнародні співпраці стосуються професійного щодення: як у них враховані безпекові загрози чи побутові труднощі? Як узгоджувати різні режими роботи й очікування результатів?

Ми продовжуємо започаткований у 2023 році симпозіум "Найбільш документована війна" для зустрічі ініціатив, що збирають матеріали про російсько-українську війну.

Цьогоріч у фокусі буде етика та практика міжнародної співпраці, як одні з ключових вимірів функціонування документування війни та довготривалих ефектів за його підсумками. Ми пропонуємо обміркувати, як виникали та розвивалися подібні міжнародні співпраці; хто долучився до документування війни; які довготермінові цілі стоять за співдіями; що сприяє, а що ускладнює партнерство; як продукується знання про російську агресію в Україні та які політики виникають з цього знання в міжнародному вимірі.

ОРГАНІЗАТОРИ

• Центр міської історії, Львів
• Інститут гуманітарних наук, Відень
• INDEX: Інститут документування та взаємодії, Львів

ПАРТНЕРИ

Центр урядування та культури в Європі Університету Ст. Галлена; Архів війни; СERCEC / EHESS, Париж; LivArch / Інститут Гердера; VUIAS; Українська Правова Консультативна Група; Jam Factory Art Center; Суспільне. Культура.

Програмний комітет:

Саша Довжик, Тарас Назарук, Наталія Отріщенко

Організаційна команда:

Вікторія Панас, продюсування; Софія Андрусишин, координація, логістика; Мар'яна Мазурак, Єлизавета Боброва, комунікації; Олександр Дмитрієв, Тетяна Дутко, Олександр Корман, технічний супровід; Ярина Панів, Тетяна Фіґель, фінансовий супровід.

‍